адепти руського міру з музею Міноборони України - Мої статті - Каталог статей - Волинський край часопис
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [188]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

адепти руського міру з музею Міноборони України

адепти руського міру з музею Міноборони України

«Пробзділосьшось у Дацькому князівстві…», - пророчо заявляв Лесь Подерв’янськийу своєму «Гамлєті». Причому, в нашому випадку, якщо за межі «князівства» взяти Міноборони в цілому, а в конкретному разі – Національний військово-історичний музей – то сморід вже давно стоїть на всю країну!

А все завдяки «діяльності» керівника музею В.Таранця,  якого призначив туди сам російський бізнесмен і колишній злочинець-міністр П.Лєбєдєв, віддавши на нищення цілий музей з його фондами. А що? Цінні «брязкальця» можна комусь «загнати». А те, що не котирується на «чорному ринку», але має якусь цінність для національної воєнної історії українців – можна десь «заникати», щоб не знали й не бачили. Хіба воно треба тим українцям? Напевне, під такою егідою було демонтовано ряд постійно діючих експозицій в музеї…

Та що там Лєбєдєв, який вже давно накивав п’ятами з України слідом за Володарем Золотого Унітазу! Таранець є майже «молочним братом» «ісконно руського» колекціонера О.Шереметьєва – ревного адепта «руського міру»! А що вже «міністр оборони ДНР»  і друг-реконструкторГіркін-Стрілок – так того Таранець особисто «ублажив» восени 2013 р.,  коли гостинно приймав в Києві на реконструкції, допомігши зібрати розвіддані і провести «рекогносцировку території»!

Тому новому керівникові Міноборони В.Гелетею слід, нарешті, зазирнути до музею, відгорнувши всі банери, та подивитися, що там насправді діється. Можливо, вже частина цінних експонатів теж перекочувала в якийсь «общак» «армії ДНР», як і викрадені терористами коштовності загиблих зі збитого малазійського «Боїнга», чи розтягнуті по кишенях спраглих до наживи Таранцевихдрузів-бариг? Таранець, до речі, і сам є колекціонером, а з огляду на це, ну ніяк не може займати посаду керівника ДЕРЖАВНОГО музею, про це чітко говорять міжнародні  музейні норми ICOM.

 А то, знаєте, людині, що розпочала свій кар’єрний шлях в музеї з ВЕЛИЧЕЗНОЇ БРЕХНІ, в жодному випадку довіряти просто так не можна!  В будь-якому разі мають бути проведені ретельні перевірки  всієї діяльності цього «недодиректора»! ВТаранця взагалі стиль роботи по життю – не вміючи ні в чому розбиратися (будь-які документи то для нього марудна річ!), найгучніше на все Міністерство прокричати про нібито «злочини» і власноручне їх «викриття»! Ну, принаймні, у «патрона»Лєбєдєва такі  «номери» проходили! І нічого, що такі «факти» не підкріплювалися документально та виходили за рамки здорового глузду! При Лєбєдєву все виходило за рамки здорового глузду, навіть незаконне звільнення професіонала-керівника музею В.Карпова за виписаними в повітрі обвинуваченнями! Головне ж – аби гучніше прокричати і аби в людей ставали круглішими очі від почутого! А окремі міністерські посадовці лише потилиці чухали в німому зачудуванні: «Це ж треба, якого «спеца» директором музею призначили!»

Тому свій кар’єрний злет на посаді директора  В.Таранець розпочав з голослівних звинувачень на адресу попереднього керівника музею. Головний месидж – «зниклі експонати», мовляв, торгував ними направо й наліво, навіть танками не гребував! Пам’ятаєте, як восени минулого року в телевізійних сюжетах губате створіння з вічно відкритим ротом на ім’я Настя  Фурман, що тоді була  Таранцевим заступником (взагалі-то із загальних питань!) намагалася озвучити на всю Україну (звичайно, не без підказки суфлера), що, мовляв, вона щось там «виявила й розкрила»! Сьогодні не можна це згадувати без сміху! І хоча музейна кар’єра бідної дівчини раптово обірвалася, зате який безплатний піар вона отримала! Тепер з таким досвідом, можливо, щось і далі  «розкриває»…

Так от, повернемося до тих «убивчих аргументів», про які розповідав Таранець і Ко щодо «зниклих експонатів», аби виявити СПРАВЖНІ ЗЛОВЖИВАННЯ І ЗЛОЧИНИ, які намагаються приховати. Адже є ряд документів, про які відомо  у Військовій службі правопорядку ЗСУ та у Військовій прокуратурі, і які здатні докорінно  вплинути на картину «Таранцевого бажаного», яке він так хоче видавати за дійсне.

Натомість  головне питання полягає в тому, що фактично до огляду й «перевірок» фондів Таранцем були допущені сторонні особи (ну як же без цього!), що є відданими друзями-колекціонерами Таранця, зокрема, це родинний дует  батька й сина – Юрія й Олександра Шемеляків!

Взагалі окремо слід сказати про цей «родинний підряд», оскільки  батько сімейства у вузьких колах (хоча й не надто вже вузьких) відомий торгівлею радянськими орденами! Так от, ці «експерти» були допущені до фондів музею не відомо на якій підставі! В зліпленому нашвидкуруч документі про перевірку нагородного фонду музею навпроти їхніх прізвищ, та ще такого собі В.Івка, не вказано НІЧОГО: жодного фаху, наукового ступеню, стажу та місця роботи, ліцензії на проведення такої діяльності взагалі, тим більше в державному музеї!  Все, що спромоглися написати навпроти деяких нагород – це слово «копія» - й жодних обґрунтувань! Окрім того, все це неподобство відбулося під головуванням цілого начальника організаційно-аналітичного відділу Департаменту соціальної і гуманітарної політики МОУ Сергієнка О.О.

Зате Ю.Шемеляк в минулорічних телевізійних сюжетах активно «козиряв», тримаючи в руках музейні нагороди, ринковими цінами в доларах! Ну, хто на чому знається!  Свого часу цього «експерта» вправно  вигнали, на давши залізти  до фондів музею Вітчизняної війни. То він потім розповідав, що  там теж керівництво всі нагороди «підробило»! А тут до музею Міноборони кращий  товариш Транець потрапив! Це ж які там скарби до рук можна прибрати, замінивши «по-тихому» копіями!

Якщо представник Департаменту Міноборони О.Сергієнко не знав музейного законодавства, потураючи  та підтримуючи брехню Таранця та його «експертів»,  то це все одно не знімає з нього відповідальності.  А порушених норм законодавства та музейних інструкцій, здійснених тією «перевіркою», вистачить не на одне слідче провадження!  Ніхто нікого не лякає, просто є ще чітко прописані міжнародні законодавчі норми, а ми ж тепер – в Європі! Тоді комусь обов’язково доведеться давати  чіткі відповіді на поставлені питання.

Після того, як було гучно «прокукурікано»  на основі думки «експертів» про нібито «підробні нагороди», виникає інше логічне  запитання: ЧОМУ НЕ БУЛО ПРОВЕДЕНО ЕКСПЕРТИЗУ В УПОВНОВАЖЕНОМУ ДЕРЖАВНОМУ ОРГАНІ – ПРОБІРНІЙ ПАЛАТІ, яка ЄДИНА може надати фахове заключення, а не якісь шемеляки?!  Головного зберігача фондів, який згодом звільнився, до Пробірної палати не було допущено, бо, мовляв, на думку Таранця, таку експертизу можна й пізніше провести! Так чому ж «поборник правди» Таранець на захотів проводити державну експертизу?! Чи це було б дуже невигідно для «невеличкого сімейного ґешефту» «експертів»?!  Для годиться, якийсь десяток нагород все-таки здавалися на експертизу до Пробірної палати, але ж не всі, кількість яких вимірюється сотнями!

За наявною інформацією, Олександр Шемеляк (який в соцмережах сором’язливо ховається за прізвищем дружини – Ілистя) ще з вересня 2013 р. офіційно  прийнятий на роботу до музею (ну як же – юне дарування!), а вже в кінці року йому довірили зберігання нагородного фонду музею! Хоча для цього в нього немає музейного досвіду роботи, відповідного фаху, не кажучи вже про знання  законодавства й інструкцій! Але хіба для виготовлення копій орденів ці дрібниці потрібні?! Ну, це фактично, як пустити зайців до капусти…

І якщо юний «експерт» з нагород Сашко Шемеляк наївно думає, що у випадку чого батя з Таранцем  прикриє та «відмаже», то він, за недосвідченістю, не знає про всі можливості проведення сучасної  експертизи (навіть по фото!) для виявлення «копій» і часу їх створення, як і того, що в Пробірній палаті України є конкретні люди з конкретними прізвищами, які від початку «в курсі» всієї цієї історії з «підробними нагородами», і при необхідності теж можуть засвідчити цікаві подробиці цих всіх перипетій.

До речі, на сайті музею ще восени 2013 р. є викладене одне прикметне фото, яке також засвідчує грубі порушення та зловживання директора Таранця: Шемеляк-старший приймає в музеї (!) нові надходження до фондів  від військових частин – бойові прапори й ордени! Тобто – просто так собі,  бо Таранець дозволив! З юридичної точи зору це не  просто неправомірні дії, а взагалі злочинні речі!  Про це скаже будь-який музейник!

Відомо також, що Ю.Шемеляк, прагнучи  бути причетним до музейного фаху, ну, й так би мовити, аби підняти «престиж» серед «бариг», навіть роздавав свої візитівки  в якості співробітника музею. При необхідності, люди, яким він їх вручав, як законослухняні громадяни, зможуть підтвердити цю інформацію, як і той цікавий факт, що деяким колекціонерам, охочим придбати «орденок» комерсант-директор Таранець  малював на клаптиках паперу  кругленькі цифри. Так що все таємне може стати явним. Знову- таки добровільно і  в межах закону.

 

Далі перейдемо до того, що вразило нашу уяву найбільше – це «пропажа» цілого танку Т-34!

Парадокс ситуації полягає в тому, що цей танк було витягнуто з річки поблизу села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області ще в 2008 році самим нинішнім директором музею В.Таранцем – тоді  ще головою клубу «Червона зірка»!

За весь цей час Таранець чомусь не поспішав передавати танк до музею Міноборони, а коли став керівником музею, то почав спекулювати спочатку на темі, що «танк пропав», а потім, що «танк Карпов продав»! Ось так, беззаперечно! Щоб ні в кого не виникало бажання питати його з Таранця! Очевидно, плани передати танк до музею змінилися!  Адже ні для кого не секрет, що багато з предметів техніки часів війни, піднятих клубом «Червона зірка» й В.Таранцем насправді невідомо куди діваються!

Втім, після тривалого листування В.Карпова з Міноборони, де він прямо вимагав припинити ці спекуляції, після розслідування даного питання представниками Військової служби правопорядку було встановлено істину: танк таки є! Скрегочучи зубами, Таранцю довелося визнати що танк (в розібраному вигляді) зберігається на території «Київпідземшяляхбуду»! Хоча Таранець ледь не навколішках благав  слідчого інспектора написати, що «танку нема»! Це що ж, виходить, Таранець танк «по- тихому» продав, а до музею передавати вже нічого?! Тому затіяв скандал зі «зниклим танком»?

Хоча в канцелярії музею ми знайшли не менш парадоксальний документ, в якому В.Таранець звертається до «Київпідземшляхбуду» вкінці жовтня 2013 р. з проханням укласти договори зберігання на  «копані» експонати! То про яку «пропажу танка» можна говорити, коли слова очільника музею розходяться з документальними підтвердженнями, і  перед нами спроба сфабрикувати чергову брехню, спихнувши все на «папєрєдніків»! Причому в усю цю маячню офіційно змусили повірити й посадовців міністерства та профільного департаменту!

І навіть після цих всіх «розборок» цей горезвісний танк Таранець і не думає передавати до музею! А в гуманітарному департаменті й думати забули про цю проблему! Так, напевно, вони турбуються про примноження історичних пам’яток та збереження музейного фонду!

Але про що можна говорити, коли на офіційному сайті Міноборони в розділі підпорядкованих Департаменту соціальної і гуманітарної політики закладів дві севастопольські музейні філії – музей в Балаклаві та Михайлівська батарея оперативно й швиденько  викреслені з переліку! Ніби ніколи їх і  не було разом зі всіма фондами! Невже в Міністерстві й гуманітарному департаменті настільки всім все «пофігу», що не спромоглися хоча б написати, що ці музеї перебувають на окупованій території?! До речі, «дорогоцінний директор» Таранець, який неодноразово їздив до окупованого Севастополя, жодних зусиль не доклав, аби вивезти хоч щось з музейних фондів! Показовим є також той факт, що виставку в Севастополі  на Михайлівській батареї, присвячену 20-й річниці Військово-Морських Сил України, яку урочисто відкривали у 2012 році,з призначенням туди директором кращого лєбєдєвського друга С.А.Круглова було негайно розібрано та запаковано в ящики, щоб і духу її не було!  І все за мовчазної згоди Таранця! Хоча ж це одна команда! А там, до речі, зібрані унікальні експонати з історії українського флоту: перші прапори, що підіймалися на кораблях, документи прийняття присяг, ряд особистих речей командувачів  іще багато чого цінного. До Києва ці експонати Таранцем не забиралися, вищій  керівній ланці Департаменту соціальної і гуманітарної політики – до лампочки!

Якщо ж цей департамент так відноситься до музейної спадщини, постійно підіграє Таранцевій відвертій брехні, всіляко його прикриваючи, то й не дивно, що їм однаковісінько, кого там той Таранець запускає порпатися в музейних фондах і що там взагалі робиться!  Професіоналів же ж цілеспрямовано розігнали!

Щодо діяльності в музеї «Таранця-брехунця» (ну не тягне він на директора!),викликає  питання й інший цікавий факт: ще 11 липня 2013 р. на сайті Національного військово-історичного музею України було розміщено інформацію про ще одну знахідку часів війни. Поблизу селища Корнин Житомирської області було піднято башту танка Т-34/76 зусиллями ВГО «Союз «Народна пам’ять» спільно з тим же клубом «Червона Зірка». Було анонсовано, що підняту башту відразу ж передадуть до фондів музею. Проте, якби ж то… До жодних фондів жодної з музейних філій  башта так і не потрапила!

Проте, як каже давнє китайське прислів’я, є час розбирати танки, а є час збирати й передавати до музею!

Керівнику Міноборони В.Гелетею нарешті слід поставити крапку в цих всіх інсинуаціях та  брехні директора музею В.Таранця, який звик діяти маніпуляціями та підміною понять! Скарби військово-історичного музею – це не «приватна лавочка» Таранця, де всі його друзі-колекціонери вільно копирсаються в музейних фондах!

 

Р.S. Колись давно один єврейський чоловік вже виганяв торговців з храму, аби вони його більше не оскверняли. Так давайте, нарешті, з музейного храму історії викинемо геть цих нечестивців-торгашів, пропутінських посіпак-запроданців, друзяк терористів-убивць, аби вони  більше ніколи не оскверняли світлої пам’яті полеглих та національної гідності живих!

 

Комітет порятунку музею.

Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (02.08.2014)
Переглядів: 405 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: