М.Каддафі має титул українського князя і звання генерал козацтва!

Українці залишають вікопомні сліди на багатьох континентах! Весела ми нація! Ця історія вимагає окремого викладу – ділюся деталями зустрічі наших земляків з лідером Лівійської Джамахерії Муаммаром Каддафі, після якої він став українським князем, отримав золотий орден  князя Володимира І ступеня і звання генерала українського козацтва! Відразу зазначу – це все правда, якою б неймовірною вона не здавалася звичайному читачу, що звик отримувати дозовану інформацію з олігархічних ЗМІ.

Була весна 2005 року.

Вже покійний козацький отаман Хо…, тодішній народний депутат В.Нечипорук і ще кілька козаків, через посла Лівії, отримали офіційне запрошення від Каддафі відвідати країну. Більше того, за ними вислали цілий літак! Візит спланували на сім днів. Можливо, це унікальний випадок, але українські козаки спілкувалися з Каддафі у парадному зеленому шатрі аж три дні!

Розкрию секрет – після повернення ми з отаманом Хо… парилися у його сауні, пили пиво, і в неофіційній обстановці, я почув чимало цікавезних деталей.

Почнемо з того, що у Лівії суворий сухий закон. А уявити делегацію наших козаків тверезими та і ще на протязі тижня – неможливо.

Вихід знайшли простий. В Києві купили пару ящиків кока-коли, майже всю шипучку вилили, а зверху залили спиртом і горілкою. Причому, пляшок з спиртом було набагато більше, ніж з горілкою… Пропорції підібрали майстерно – колір майже не змінився…

І от прилетіли вони до сухозаконної Лівії…

Як сказав отаман Хо…, з лідером Джамахерії передбачалася коротка протокольна зустріч. У парадному зеленому бедуїнському шатрі. Прийшли, поговорили, нагородили Муаммара орденом святого княза Володимира І ступеню, вручили сертифікат про те, що пан Каддафі став київським князем і грамоту, що підтвердила присвоєння главі Лівії, потомственному бедуїну, звання генерала нашого козацтва.

Від таких дарів і знаків уваги, Каддафі розчулився.

Зрозуміло, за древньою козацькою традицією, таку важливу справу вирішили обмити. Побратими ж тепер! Звідкись вигулькнуло кілька пляшок горілки, здається презентаційна «Хортиця». Ну, і зрозуміло, кока-кола на спирту.

Треба було знати покійного отамана Хо…! Тости говорив художественні!

Почали з вікової бедуїнсько-козацької дружби.

Лише зараз я зрозумів, чому отаман перед поїздкою так випитував мене про козацькі могили у соборах Мальти, де я побував раніше…

Потім вони почали пити з чарок, які ставили на лезо якоїсь дорогезної шаблі, подарованої кимось з європейських монархів…

Лідер Джамахерії дізнався дуже багато нового, навіть незвіданого.

Новообраний козак Каддафі відчув себе у колі справжніх друзів-побратимів.

Три дні тривали переговори… Після того, всім українським спеціалістам зарплату підняли на двісті-триста доларів…

Існує легенда, що літак за припасами посилали. Але, то неперевірена версія.

Пройшло шість років.

Почалася якась підленька війна з Лівією.

Зателефонував Володимир Павлович Нечипорук і попросив зняти на відео і розмістити на нашому інтернет-телеканалі. Що я і зробив.

Зрозуміло, народний депутат двох скликань, доктор наук, полковник міліції, генерал козацтва, князь, перший заступник партії «Народна влада», говорив офіційно-дипломатично. Хоча відчувається, що Лівія йому дійсно близька…

А я згадав нашу веселу компанію, сауну, пиво, щедрий стіл і яскраві байки покійного отамана Хо…

Міжнародна політика не така складна, як здається біля телевізора…

Ще був випадок, як наші виграли у карти в Короля Непалу…

Але, то вже інша козацька історія…

Сподіваюся, після оприлюднення цієї байки нас не будуть демократично бомбити збідненим ураном...